Цікаво знати!

Чи знаєте ви, що...?

Прислів'я про весну Весна - запали снігу, заграй ярки. Прибери пень у весняний день, і той гарний буде. Без першої ластівки весна не обходиться. Хто весною попрацювати, той восени повеселиться. Хто спить весною, плаче зимою. Навесні трьох погожих днів поруч не буває. Весняний день рік годує. У березні курочка під поріжком нап'ється. Березень з водою, квітень з травою. Травень холодний - рік хлібородний. Глибше зореш - більше хліба візьмеш. Травень ліси наряджає і літо в гості чекає. Травневий мороз не видавить сліз. Навесні дощ, парить, а восени мочить. Весною йорж дорожче, ніж восени лосось. Буває май - під кущем рай, буває май - коневі сіна дай, а сам на піч залазь.

                                Загадки про весну

Старий Дід мости помостив.
Молода прийшла – мости розвела.

* * *
Тане сніжок, зеленіє лужок,
День прибуває – коли це буває?

* * *
Де вона проходить –
Там травиця сходить,
Квіти розцвітають,
Солов’ї співають.

* * *
Тільки вчора теплий вітер
Вість приніс нам від весни,
А сьогодні дивні квіти
Крізь замети проросли.

* * *
Чорномазий, білодзьобий,
Він за плугом важно ходить.
Сторож вірний, друг полів,
Перший вісник теплих днів.

* * *
Я найперша зацвітаю
Синім цвітом серед гаю.
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку.
* * *
Я пробуджую поля і заквітчую гаї.
Прокидається земля, і співають солов’ї.
Всяк на світі мене зна: я - ...

* * *
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки,
А як зовуть їх відгадай.

* * *
Сто свічок на гілках стоять,
Сто свічок без вогню горять.

Прислів'я про зиму Взимку сніг глибокий - влітку хліб високий. Зима літо лякає, та все одно тане. Як мороз скрипуч, так не боляче жгуч. Січень - року початок, середина зими. Мороз і хуртовини під лютий налетіли. Мороз не великий, та стояти не велить. Мороз ледачого за ніс вистачає, а перед моторним шапку знімає. Бережи ніс у великий мороз. В холод кожен молод. Два друга - мороз та заметілі. Гарний сніжок збереже врожай. Перша пороша - не санний шлях. Спасибі, мороз, що снігу завдав.                          Загадки про зиму Білий як пір’їна, холодний як крижина. * * * Біла морква зимою росте. * * * Що то за гість, що тепло їсть? * * * Плету хлівець на четверо овець, А на п’яту окремо. * * * Влітку відпочивають, Взимку дітей катають. * * * Як це білий цукор зветься, Що із хмар взимі трясеться. * * * Зірка сніжно біла на рукав мені злетіла, Поки ніс її сюди, стала краплею води. * * * Без пилки, без сокири, А мости будує. * * * Впаде з неба – не розіб’ється, Впаде в воду – розпливеться.           Прислів’я та приказки про Вересень Вересень весіллями багатий. Як вересніє, до й дощик сіє. Весна каже — уроджу, а осінь каже — я ще погляджу. Прислів’я та приказки про Жовтень Жовтень ходить по краю та й виганяє пташок з раю. Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою. Жовтень хоч і холодний, та листопад його перехолодить. В жовтні з сонцем розпрощайся, ближче до печі підбирайся. Прислів’я та приказки про Листопад У листападі голо в саді. У листопаді зима на заграді. Листопад зимі ворота одчиняє. Листопад не лютий, проте спитає, чи одягнутий та взутий. Вірші про осінь  І.Блажкевич Осінь, осінь... Лист жовтіє. З неба часом дощик сіє. Червонясте, золотисте Опадає з кленів листя. Діти ті листки збирають, У книжки їх закладають. Наче човники, рікою Їх пускають за водою. З них плетуть вінки барвисті - Червонясті, золотисті. Ліна Костенко Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже це осінь, осінь,о! - та сама. Останні айстри горілиць зайшлися болем. Ген килим, витканий із птиць, летить над полем. Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій! І плаче коник серед трав - нема мелодій! Валерій Зінченко Вітерець-пустунець Між дерев гарцює. Я візьму свій олівець, Осінь намалюю. Верби в жовтому вбранні Опустили віти. Відлітають журавлі, Журяться за літом...                           Загадки про осінь * * *  Коли це буває, Що клен запалає? А прихопив морозець Та повіяв вітерець, Весь вогонь на землю впав, Зовсім клен без листя став. (Восени) * * *  У садах, лісах блукає, В жовті шати одягає, Золотисту стелить постіль –  Жде сестрицю білу в гості. (Осінь) * * *  Прийшла дівчина до хати, Узялась хазяйнувати: Вправно скриню відімкнула, В жовту свитку ліс вдягнула. (Осінь) * * * Чарівник прийшов у ліс, Фарби, пензлика приніс. У діброві та садочку стали жовтими листочки. (Жовтень)